Вірш “Гімн Марганцю” марганецької поетеси Любові Лопатюк

ГІМН МАРГАНЦЮ

Пов’язане зображення

Де води Дніпра розлилися, як море.
Той простір не кожен подужає птах.
Плекаючи щастя, долаючи горе,
Стоїть місто – сад в українських степах.

Життя мого міста не тільки під небом,
Де зорі і сонце палають вгорі.
Руду добувати для нас йому треба.
Спускаються в надра землі шахтарі.

Мій Марганець гідно живе разом з нами.
Ніколи не буде тому забуття.
І кожен, хто виріс тут, любить і знає
Його героїчне і мирне життя:
Битву за щастя, прагнення волі,
Вишні червоні, схили копра,
Рідну родину, срібні тополі,
Славу козацьку та кручі Дніпра.

У місті розквітнуть троянди, каштани.
Над плавнями пісня з туманом пливе.
Бажаю Вам, милі мої марганчани,
Хай в душах добро і надія живе.

Мир, злагода, радість панують хай всюди,
Хай «многії літа» зозуля кує.
Тут мудрі, красиві та віддані люди,
Що серцем закохані в місто своє.

Любов Лопатюк

Залишити коментар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: