Вірш “І досі інколи ще сниться…” А.О.Антоненко, марганецького письменника

І досі інколи ще сниться-

А скільки ж років вже пройшло –

Ота зажурена криниця,

Оте засмучене село,

І наші біднії півхати,

Вузький – в чотири метри двір,

Де навіть курці ніде стати.

І пам’ятаю до сих пір

Оту пилюку на дорозі,

І той похилений наш тин,

І очі мамині в тривозі:

А ким же буде її син?

Все склалось добре, хвала Богу.

Вже чималий здолав я шлях,

Але і досі ту тривогу

Я бачу в маминих очах.

І досі інколи ще сниться

Мое зажурене село,

І та похилена криниця…

Хочь стільки часу вже пройшло!

Анатолій Антоненко,

голова Марганецького міського літературного об’єднання “Віра”,

марганецький поет, прозаїк, краєзнавець

c9vZoWaNows

Фото спільноти “Друзі Природи”

Advertisements
Залишити коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: