Вірш “Плаче небо дощем” Володимира Пугача

Володимир Пугач – відомий марганецький поет, перекладач.

ПЛАЧЕ НЕБО ДОЩЕМ

Плаче небо холодним дощем.

На душі моїй смуток і щем.

Пломеніє на серці пожежа,

Мов сигнальний вогонь, що на вежах.

– Диких орд наступа нова рать,

То ж гуртуймося відсіч їм дать.

Тут насилля вже сотні віків

На землі, де мій предок осів.

Клятий морок погіршує стан.

Б’є на набатом на сполох оргАн.

Дух вбиває безвихідь і жах.

Гасне світло надії в очах.

Шлях здолали в дві тисячі літ

Й дивувати зуміли ми світ…

Дощ змиває цю вічності тУгу,

Не здолати йому лиш наругу,

Що дійма наш знедолений край…

Тут міг бути давно уже рай.

2

Advertisements
Залишити коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: