29 мая – Вознесение Господне

фото вознес.

     40-й день после Пасхи православные христиане отмечают Вознесение Господне, один из главных церковных праздников.Название праздника передает суть и смысл торжества. Согласно Священному Писанию, на сороковой день после празднования евреями Пасхи мессия, то есть Иисус Христос, пошел со своими апостолами на гору Елеонскую, где отделился вознесся прямо на небеса. Там сын Бога занял место по правую руку от своего любимого Отца и приготовился править над всей Землей.

     Число “40” – не случайное. Во всей Священной истории это было время окончания великих подвигов. По закону Моисееву в 40-й день младенцы должны были приноситься родителями в храм, к Господу. И теперь в сороковой день после Воскресения, как бы после нового рождения, Иисус Христос должен был войти в небесный храм Своего Отца как Спаситель человечества.

     Есть примета, что в праздник на Вознесение Господне, ничего не следует делать по дому, иначе неудача буделедовать вас весь год. Еще есть примета, что ни попросишь в этот день в молитве у Всевышнего, обязательно исполнится, только  не нужно просить больших денег и богатства.

Анна Ахматова – одна из известнейших русских поэтов XX века.

                     ” Жить – так на воле.  Умирать – так дома.”
 

ахматова

    Анна Андреевна Ахматова (1889 – 1966) – поэтесса, писательница, переводчик, критик.

     Родилась 11 июня 1889 года в Одессе. Впервые стихотворение Ахматовой было опубликовано в 1911 году. В 1910 году вышла замуж за Н. Гумилева, от которого в 1912 году родила сына Льва Николаевича.

    Первая книга стихов Ахматовой вышла в этом же году («Вечер»). В 1914 был опубликован второй сборник тиражом 1000 экземпляров. Еще через три года поэзия Ахматовой вышла в третьей книге, в два раза большим тиражом. Анна Ахматова в биографии проявила себя как искусный психолог, знаток души. Стихи Ахматовой о любви доказывают тонкое понимание ею всех граней человека. Анна Ахматова в стихотворениях проявляла высокую нравственность. Кроме того лирика Ахматовой наполнена размышлениями о трагедиях народа, а не только личными переживаниями.

215-летие со дня рождения А.С. Пушкина

Александр Сергеевич Пушкин родился (26 мая) 6 июня 1799 года в Москве, в семье небогатого дворянина, потомка старинного боярского рода. С раннего возраста Пушкин воспитывался в литературной среде. Отец его был ценителем литературы, имел большую библиотеку, дядя был поэтом. Дом Пушкины137px-A.S.Pushkinх посещали Карамзин, Жуковский, Дмитриев.

Александр  Сергеевич  Пушкин имеет репутацию великого русского поэта. Его еще при жизни стали именовать гением. Перу Пушкина принадлежат стихи, поэмы, прозаичные произвидения и драмы. Его литературные произвидения были тесно связаны, не уводя  читателя в мир илюзий.

8 февраля 1837 года Александр Сергеевич Пушкин стрелялся на дуэли с Дантесом, был смертельно ранен и скончался (29 января) 10 февраля в своем доме на Мойке в Петербурге.

Вітаємо з Днем народження бібліотекаря Тетяну Мархасіну!

IMG_2297Колектив Марганецької міської централізованої бібліотечної системи

щиро вітає провідного бібліотекаря центральної міської бібліотеки ім.М.Островського

Тетяну Федорівну Мархасіну

з 50-річним ювілеєм!

Щиро бажає міцного здоров’я, творчого натхнення, невичерпної енергії та величезного оптимізму!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Ріхард Вагнер – німецький композитор, диригент, філософ

«Музика не може думати, але вона може втілювати думки»

— Ріхард Вагнер

vagner      Один з найвідоміших німецьких композиторів Ріхард Вагнер народився в Лейпцигу 22 травня 1813 року. Ріхард виховувався вітчимом, оскільки батько помер, коли він був ще неповнолітнім. Саме вітчим відправив Вагнера навчатися музиці. Свою першу музичну п’єсу він написав у 15-річному віці.

     У 1831 році Вагнер вступив до університету Лейпцига. Через два роки він вже працював хормейстером в Лейпцігському театрі. Тоді він і написав свої відомі опери «Феї» і «Заборона любові». Вагнера в той час знали також як талановитого диригента, який в роботі з театральною трупою геніально інтерпретував твори Бетховена.
Вагнер взяв собі в дружину Мінну Планер. Він працював музичним директором одного з театрів міста Кенігсберг. Кілька років Ріхард Вагнер жив у Лондоні і Парижі. Публіка цих міст сприймала його прекрасно. Там він написав «Ріенці», «Летючого голландця», «Лоенгрін». Найвідомішим твором Вагнера можна по праву назвати драму «Трістан і Ізольда».
Ріхард Вагнер
13 років композитор не повертався на Батьківщину. Коли в 1863 році він нарешті приїхав до Німеччини, то поставив цикл «Кільця».

    12 лютого 1883 року Ріхарда Вагнера не стало. Помер він у Венеції.

22 травня – День святого Миколи Чудотворця

untitled22 травня відзначається як день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, в народі ж кажуть – “літнього” Миколи.

Вперше це свято було встановлено папою Урбаном ІІ в ХІ столітті. До українського церковного колендаря день Миколая у травні увів митрополит Єфрем при кінці ХІ ст., тож в Україні цей день святкувався.

Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу і священики служили посеред села молебні та кропили коней свяченою водою. У цей час в полі вершники їздили верхи – “щоб нечиста сила коней не мучила”. В народі уклалося декілька приповідок з цієї нагоди:

“Прийшов Миколай – коней випасай”, “Юрій з теплом, а Микола з кормом”, “Святий Юрій пасе корів, а Микола – коней”.

Від цього дня починали стригти овець і сіяти гречку, тож склалася приповідка: “До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!”

На Київщині і на Поділлі у цей день був звичай робити “заздравні” (щоб усі були здорові) обіди, які називалися нікольщиною. Звідси пішла ще одна приповідка: “Понаставляли тих мисок, як на нікольщині!”

За народними віруваннями, святий Миколай є покровителем мореплавців. Козаки перед довгою мандрівкою морем завжди служили молебень Богородиці й Миколаєві Угоднику.

Чорноморські моряки розрізняють також двох Микол: морського і мокрого. Морський Микола керує кораблями, а мокрий – водами. Обидва Миколи завжди є невидимо присутні поміж моряками. Вважається, що, не звертаючись до святих по допомогу, отримаєш певну загибель. Тому під час бурі на морі моряки моляться святому Миколаєві про порятунок від нещастя, а у разі небезпеки потонути виносять на палубу образ Миколи Чудотворця і молять його про спасіння.

Усний журнал «Слово писемне – безцінний здобуток слов’ян»

     19 травня в центральній бібліотеці ім.М.Островського відбувся усний журнал «Слово писемне – безцінний здобуток слов’ян», присвячений Дню слов’янської писемності та культури. В Україні його відзначають 24 травня згідно Указу Президента України від 17 вересня 2004 року.

   В заході взяли участь протоієрей Храму Святого Духу отець Ігор. Він розповів про значення української мови в нашому суспільстві, про мову без сквернословив та любов до рідної мови.

Отець Ігор

     На честь вшанування пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія діти прослухали «Гімн святим Кирилу та Мефодію», які були просвітителями слов’ян.


     Ведучі заходу – бібліотекарі В.В.Жданова та О.В.Рак

     Ведучі заходу В.В.Жданова та О.В.Рак розповіли присутнім про важливу роль книги у розвитку культури, про світогляд слов’янських народів, який зберігає думки, почуття і досягнення цілих поколінь. Проматір’ю сучасної книги був поліптих, а найвідомішою зі старослов’янських книг був патерик. В них оповідається про життя святих. Учні на екрані побачили Пересопницьке Євангеліє, яке на замовлення Княгині Гольшанської-Заславської було написано на пергаменті у 1556 – 1561 роках. Воно і досі зберігається в Національній бібліотеці України ім.Вернадського.

     Бібліотекарь О.В.Рак розповіла про велику коштовність бібліотеки ім.М.Островського. Це – «Енциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», який був виданий з 1890 по 1907 рік. Ведуча надала можливість гостям у залі подержати цю книгу в руках.
Учні почули, що найбільшим скарбом народу є його національна мова. Ведуча розповіла, відкіля веде свій відлік сучасна літературна мова, а також про її родоначальника Івана Котляревського, автора славнозвісної «Енеїди». Розповідаючи про видатних українських письменників та поетів, ведучі не забули і про сучасних талановитих літераторів, які вносять свій вклад у розвиток сучасної літературної української мови.

В.Х.Пугач, відомий марганецький поет

        Шанованим гостем заходу став Володимир Харлантійович Пугач – член української Асоціації письменників художньо-соціальної літератури, головний спонсор і технічний редактор, меценат для всіх поетів і прозаїків м. Марганця. Плідна його творчість увінчалася в 2011 році виходом його власної книги «Храм душі збережи в чистоті», в якій зібрані найкращі твори автора за останні 20 років.
Володимир Харлантійович розповів учням про свою творчість, зачитав свої нові вірші та переклади віршів Пушкіна, Лермонтова та інших поетів українською мовою, поділився подальшими планами. Присутніх дуже зацікавила цю зустріч, вони вперше почули вірші Пушкіна та Лермонтова українською мовою.

К.Голик, учень музичної школи

      Наприкінці заходу учень музичної школи Голик Кирил заспівав українську народу пісню «Ніч яка місячна…».

       Усний журнал пройшов дуже жваво, цікаво та емоційно. Учні та вчителі дякували бібліотекарів та гостей за такий захід.

      Захід супроводжувався цікавими відеоматеріалами про життєвий шлях братів Кирила та Мефодія, про загадкову бібліотеку Ярослава Мудрого та інше, які підготувала і показала бібліограф ЦБС О.В.Забенько.

      До Дня слов’янської писемності та культури бібліотекар читального залу В.В.Фіалковська оформила книжкову виставку, на якій були представлені книги з Центру слов’янської писемності та культури.

Виставка в читальному залі до Дня слов’янської писемності та культури