С наступающими майскими праздниками!

Зі святами!

Книги Ірен Роздобудько

Пропонуємо Вам почитати книги сучасної української письменниці Ірен Роздобудько з фонду центральної міської бібліотеки ім.М.юОстровського.

7 001Роздобудько, Ірен. Я знаю, що ти знаєш, що я знаю [Текст] : роман / І. Роздобудько. – К. : Нора-Друк, 2011. – 240 с. – (День Європи). – ISBN 978-966-2961-74-4

Їх багато по усіх світах – тих, хто шукає кращої долі в чужій країні. Вони приязно посміхаються своїм новим господарям і з надією заглядають їм в очі в очікуванні на приязнь чужої землі. Вони пристосовуються. Вони звикають. Часом, комусь з них випадає удача. Часом – прозріння і повернення. Часом – нова любов. А іноді й смерть…

…За своїми постояльцями – емігрантами з України – спостерігає хазяйка котеджу невеличкого німецького містечка фрау Шульце. Вона знає про них набагато більше, ніж вони про себе. З них їй треба обрати лише одного – того, хто «розшифрує» для неї листа з минулого.

“Це роман в новелах, який складається з одинадцяти різних історій. Для мене він цікавий тим, що будь-яку новелу можна переставити чи читати окремо. Від того книга не стане гіршою. Тобто я тут погралась з формою”, – сказала вона.

За словами письменниці, книга “Я знаю, що ти знаєш, що я знаю” розповідатиме про емігрантів, які живуть в Німеччині і намагаються там вижити.

“У кожного своя доля, абсолютно не схожа з долями інших героїв. Але всі вони з України. За ними спостерігає господиня котеджу. Вона німкеня, але, як виявилось, в неї є зв’язки з нашою країною. У романі немає головного героя, бо насправді їх одинадцять і всі вони головні. Наприклад, одна з новел про жінку, яка працює прибиральницею в Німеччині, висилає гроші двом своїм дітям. Історія проста, але закінчується досить трагічно. Вона кидається захищати турка, якого били неофашисти, і її там вбивають. Отака доля жінки-заробітчанки”, – зазначила Ірен Роздобудько.

Книжка вийшла з ілюстраціями авторки, сповненими метафоричного змісту.

3 001Роздобудько, Ірен. Мандрівки без сенсу і моралі [Текст] / І. Роздобудько. – К. : Нора -Друк, 2011. – 192 с. – (Мандри). – ISBN 978-966-2961-65-2

Що найбільш приваблює в мандрах? Кожного – своє. Від зухвалого бажання закарбувати своє ім’я на скелі “тут був…” до можливості не повернутися. Одну з найпопулярніших українських письменниць, журналістку, сценаристку Ірен Роздобудько не приваблює ні те, ні друге. Вона не любить туризму в чистому вигляді, не любить ходити в юрбі. Найбільше враження від подорожі до 10 країн світу, що подані в цій книжці викликає щось непоказне: скажімо ключі, що стирчать ззовні майже з усіх дверей квартир на Мальті, профіль Богородиці на корі дерева в  Гетсиманському саду.

Для неї найпривабливішим у мандрах є перестрибувати часову прірву і потрапляти у невідоме.

Ірен Роздобудько у своїй книзі переконує нас, що “світ малий”, та пропонує змінити картинку і відкрити двері до іншої реальності. Саме це є найпривабливішим у мандрах – перестрибувати часову прірву і потрапляти у невідоме. Варто налаштуватися на трансляційні хвилі, які охоплюють у кожній незнайомій місцевості, і тоді заговорить і каміння. У книзі наявні фото, що ілюструють розповіді авторки.

 

Якщо ви любите чи плануєте подорожувати, або просто хотіли б знати про світ не лише з Вікіпедії чи туристичних буклетів, а з «перших вуст» і значно глибше, тоді ця книга для Вас.

Кожну історію пані Ірен завершує такою собі «фішкою»-додатком, у якому для українських гурманів чи любителів покуховарити містяться рецепти іноземних страв, які можна приготувати в наших домашніх умовах; а для інтелектуалів – імена письменників (лауреатів Нобелівської премії,або улюблених пані Ірен), які творять обличчя тої чи іншої країни».

А ще, вперше, у книзі ви зможете переглянути цілий фото-розділ із 32 світлин, на яких Ірен Роздобудько то за славнозвісною Нобелевською трибуною, то з аквалангом на дні Червоного моря, то на фоні мальтійського храму, що його вважають «енергетичним центром Землі».

Запитуйте книги на абонементі бібліотеки ім..М.Островського!

Книга українського письменника Євгена Положія “Юрій Юрійович, улюбленець жінок”

«У мене є свій стиль письма, я його називаю “мізантропічний гуманізм”».

Євген Положій

 «Мені шкода, що так багато освічених, гарних, порядних людей живе по світах, а не тут. Вони вже відрізаний шмат».

Євген Положій

Пропонуємо ознайомитися з книгою Євгена Положія “Юрій Юрійович, улюбленець жінок”, яка є у фонді бібліотеки ім. М.Островського.

7 002Положій, Євген Вікторович. Юрій Юрійович, улюбленець жінок [Текст] : повість / Євген Положій. – Х. : Фоліо, 2011. – 218 с. – (Графіті). – ISBN 978-966-03-5770-9

Як зізнається Євген Положій, він присвятив цю повість усім українцям свого покоління, зокрема тим, хто знайшов свою долю за межами України.

Юрій Юрійович, головний персонаж нової книжки Євгена Положія, абсолютний літературний антигерой нашого часу.

Він нікого не вбив, не зґвалтував, не обдурив, він навіть нічого не вкрав, тобто якщо зважити на сучасну літературу, то писати про нього зайве. Він просто дуже добрий і щирий, і де б і ким Юрій Юрійович не працював – вожатим у піонерському таборі або головним редактором у газеті, – ані обставини, ані люди не змогли змінити його характер.

У пошуках свого щастя, коханої жінки, досягши визнання чи проживаючи нестерпно важкі роки, Юрій Юрійович завжди залишається самим собою, в які б злі жарти не грала б з ним доля. Це неймовірно смішна і захоплююча книга, можливо, найсмішніша з тих, що вам довелося читати останнім часом.

Автор присвятив її всім українцям свого покоління, які живуть сьогодні не в Україні, виїхали за кордон нещодавно і залишилися там, щасливі.

Хоч, на перший погляд, у книжці – історія людини, досить смішна і одночасно печальна, – яка мріяла стати вчителем в Україні, працювала у піонерському таборі, головним редактором газети, але, зрештою, стала успішним кондитером у США. Але насправді, це історія цілого покоління, яке через різні обставини змушене було шукати щастя не в Україні. Бо його тут просто не було для них.

Анотація надана видавництвом.

Книга “Юрій Юрійович, улюбленець жінок” потрапила до “довгого списку” премії Книга року ВВС-2012. Усього до нього увійшли 20 книжок.

Премія Книга року ВВС-2012 проходить у співпраці з Культурною програмою Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

Буктрейлер “Тарас Шевченко в кадрі”

    Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія в рамкахШевченківського літературного фестивалю «От де, люде, наша слава, слава України!» проводить обласний конкурс буктрейлерів «Тарас Шевченко в кадрі» з метою популяризації творчості Великого Кобзаря засобами інтерактивних технологій.

     Центральна міська бібліотека ім.М.Островського бере участь в цьому конкурсі подаючи свій буктрейлер “Свою Україну любіть!”

      Що таке буктрейлер? Це короткий відеоролик за мотивами певної книги або книг. Він створюється для того, щоб зацікавити читача книгою, викликати бажання прочитати її й взагалі заінтригувати творчістю певного автора.

     Творча спадщина Тараса Шевченка є неоціненим скарбом українського народу. Його друкувалися і не перестають друкуватися, бо інтерес до його творчості не лише не зменшується, а й посилюється з плином часу. Фахівці різних галузей вивчають його твори в різних аспектах.

    В фонді ЦМБ ім.М.Островського маються твори талановитого поета Т.Шевченка, книги про нього та про його творчість.

    Однією з найцікавіших книг є збірка вибраних творів під назвою «Я так її, я так люблю …».  В ній вміщені вірші та поеми Тараса Шевченка, написані в різні періоди його драматичного життя, які щедро та вдало проілюстровані. Але головне, що в його творах сформульована ще понад півтора століття тому максималістична національна ідея – серце розірвати, але не проспати Україну! Вона на сьогоднішній складний період в житті України є як ніколи вдалою та актуальною. Палке слово Шевченка в цей складний час покликане бути для українців джерелом невичерпного патріотизму та любові до Батьківщини, потужним стимулом збереження і відродження нашої країни.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути буктрейлер «Свою Україну любіть!”.

Всеукраїнська молодіжна бібліоніч “Книгою призначена зустріч”

23 квітня, у Всесвітній день книги й авторського права, в центральній міській бібліотеці ім.М.Островського відбулася Всеукраїнська молодіжна бібліоніч. Вона мала назву “Книгою призначена зустріч”.

Учасники бібліоночі

На захід завітали до бібліотеки учні СШ №11 з вчителькою Інною Феліксовною Михайленко. Ведуча заходу бібліотекар читального залу Фіалковська Вікторія Валеріївна привітно зустріла учнів на порозі бібліотеки, привітала їх у стінах книгозбірні і запропонувала здійснити фотосесію. Під час неї молодь сфотографувалася з бібліотекарями та гостями свята.

Ведуча Вікторія Валеріївна Фіалковська та учні СШ №11

Далі ведуча провела учнів до кабінету директора Марганецької міської централізованої системи Лідії Віталіївни Пономарьової. Лідія Віталіївна та присутні здійснили “Ретро-погляд: бібліотека крізь роки”. Вона розповіла про історію створення бібліотеки, про перебіг розвитку бібліотечної справи, про відомих високо професійних бібліотечних працівників. Ознайомила дівчат та хлопців з документами щодо історії бібліотеки.

В кабінеті директора Марганецької міської ЦБС Лідії Віталіївни Пономарьової

Наступною зупинкою бібліотечної подорожі було літературне дефіле на юнацькому абонементі. Тут молодь зустріла бібліотекар юнацького абонементу Вікторія Василівна Жданова. Вона ознайомила гостей з книжковою виставкою «Свого поета-Кобзаря сім’я шанує вільна, нова», яка присвячена 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка. Вона зауважила, що цей рік оголошений Указом Президента України Роком Тараса Шевченка в Україні. Потім Вікторія Василівна ознайомила учнів з виставкою «Ювілейний календар», на якій були представлені ювіляри квітня 2014 року – це М. Гоголь та В.Шекспір. Бібліотекар розповіла про їх життя та творчість, а також про найвідоміші твори.

Учасники бібліночі на юнацькому абонементі

Далі Вікторія Василівна провела юнаків та дівчат до виставки «Моє місто – музи святе джерело», на якій представлені книги про історію міста Марганця.

Після цього ведуча провела присутніх до арт-галереї. Там провідний бібліотекар Тетяна Федорівна Мархасіна познайомила учнів з художньою творчістю відомого марганецького художника Івана Олександровича Барнаша. Тетяна Федорівна прокоментувала його нову виставку під назвою «Необыкновенность обыкновенного Барнаша». 1 травня цього року художнику виповнюється 75 років.

Арт-галерея з Тетяною Федорівною Мархасіною

Потім Тетяна Федорівна запросила присутніх до постійно діючого вернісажу картин місцевих художників. На ньому можна побачити роботи Миколи Боровика, Світлани Скорик, Григорія Кириленка, Юрія Половинкіна, Анатолія Антоненка, Миколи Герасименка, Євгена Дем’янця та ін.

Після цього ведуча представила учням бібліографа ЦБС Ольгу Валентинівну Забенько. Ольга Валентинівна розповіла учням про Центр вільного доступу до Інтернету, який діє в бібліотеці з кінця минулого року. Бібліограф представила ресурси бібліотеки ім.М.Островського і Інтернет-просторі: показала веб-сайт бібліотеки, віртуальну газету «Марганець бібліотечний», які вона започаткувала і продовжує розвивати. Ольга Забенько показала сторінку бібліотеки в соціальній мережі «Вконтакте».

Центр вільного доступу до Інтернету

ЦМБ ім.М.Островського бере участь в обласному конкурсі буктрейлерів «Тарас Шевченко в кадрі», з нагоди 200-річчя Т.Шевченка. Ольга Валентинівна створила власний бук трейлер, який із задоволенням і переглянули всі присутні.

Бібліограф ЦБС Ольга Валентинівна Забенько

Ведуча Вікторія Валеріївна запросила учнів до літературного салону, де їх чекав відомий марганецький поет, помічник-консультант народного депутата України Олега Царьова, меценат книг місцевих авторів Володимир Харлантійович Пугач.

Марганецький поет, помічник-консультант народного депутата України Олега Царьова, меценат книг місцевих авторів

Володимир Харлантійович Пугач

Володимир Харлантійович ознайомив учнів з книгами марганецьких авторів. Він забезпечував фінансування їх випуску в світ. Розповів про те, як в 2006 році йому вдалося віднайти кошти для відкриття в бібліотеці ім.М.Островського Інтернет-центру на 3 робочі місця, першого Інтернет-центру в бібліотеках міста. Володимир Пугач зачитав учням власні переклади віршів відомих авторів. Учні захоплено слухали уривки його поетичних творів та розповіді про книги місцевих поетів, письменників, винахідників.

Після літературного салону ведуча запросила гостей на музичну перерву. Під час неї ансамбль викладачів музичної школи виконали чарівний класичний музичний твір.

Ансамбль викладачів музичної школи

На завершення бібліоночі для бадьорості і підвищення настрою Вікторія Фіалковська запросила молодь на кава-паті. Де вона смакували запашну каву з цукерками.

Кава-паті

А ведуча розповіла про книгу «Марганец: к 70-летию города». Ця книга – це дуже цінне видання про славне місто Марганець, які містить відомості про заклади, підприємства та установи міста, про видатних людей, почесних громадян, фотографії пам’ятних місць Марганця.

Ведуча біля виставки книг місцевих письменників

Окремо вона звернула увагу на 169-у сторінку, на якій під назвою «Острів мудрості» розташований матеріал про нашу центральну міську бібліотеку ім.М.Островського.

Наприкінці заходу учні обмінювали враженнями, фотографувалися на згадку про бібліоніч.

Більше на сайті бібліотеки та у фотоальбомі.

Неизвестные факты об известных книгах


ГогольРевизор.

Николай Васильевич Гоголь

Источником сюжета для пьесы Гоголя «Ревизор» стал реальный случай в городе Устюжна Новгородской губернии, причём автору об этом случае поведал Пушкин. Эти великие классики были друзьями. Именно Пушкин советовал Гоголю продолжать написание произведения, когда тот не раз хотел бросить это дело. На протяжении всего времени написания «Ревизора» Гоголь часто писал Пушкину о своей работе, рассказывал, в какой стадии она находится. Кстати говоря, Пушкин, присутствующий на первом прочтении пьесы, остался от нее в полном восторге.

В переводе пьесы на персидский язык жену городничего заменили на вторую дочь, так как ухаживание за замужней женщиной в Иране карается смертной казнью.

БулгаковМастер и Маргарита.

Михаил Афанасьевич Булгаков

В одной из редакций роман назывался «Сатана».
Воланда в ранних редакциях романа звали Астарот. Однако позже это имя было заменено, — видимо, по причине того, что имя «Астарот» ассоциируется с конкретным одноимённым демоном, отличным от Сатаны.
Театра «Варьете» в Москве не существует и никогда не существовало. Но теперь сразу несколько театров иногда соперничают за это название.
По сообщению вдовы писателя, Елены Сергеевны, последними словами Булгакова о романе «Мастер и Маргарита» перед смертью были: «Чтобы знали… Чтобы знали».
В Москве по адресу ул. Большая Садовая, д. 10 в квартире № 50 находится музей, рассказывающий о жизни и творчестве писателя. Также там проходят театральные постановки, своеобразные импровизации на произведения Михаила Булгакова.

Десять негритят.

КристиАгата Кристи

«Десять негритят» сама писательница считала своим лучшим произведением, очень мало где издается под своим оригинальным названием. В основном роман называют «И никого не стало» — по последней фразе из знаменитой считалочки:
«Последний негритенок поглядел устало,
Он пошел повесился, и никого не стало».
Зачинателями этой традиции стали американцы — они не смогли опубликовать роман под таким названием из соображений политкорректности, а название «Десять афроамериканцев» как-то не звучало. Негритят по всему тексту, в том числе и в считалочке, заменили на маленьких индейцев. А в некоторых странах в считалочке стали умирать маленькие солдатики, и даже маленькие морячки.

451 градус по Фаренгейту.

БрэдбериРэй Брэдбери

Название романа «451 градус по Фаренгейту» было выбрано потому, что, якобы, при этой температуре самовоспламеняется бумага (по сюжету романа правительство пытается изъять и сжечь у населения все книги). На самом деле бумага самовозгорается при температуре чуть выше 450 градусов по Цельсию. По признанию Брэдбери, ошибка была вызвана тем, что при выборе названия он консультировался со специалистом из пожарной службы, который и спутал температурные шкалы.
Люди — «живые книги», описанные в книге, существовали в Советском Союзе — в системе советских лагерей запрет на некоторые книги «не той направленности» привёл к тому что заключенные заучивали те или иные произведения (стихи, Библия и пр.) наизусть, передавая в дальнейшем их содержание другим заключённым изустно.
Рэй Брэдбери в свое время «придумал» самый популярный формат наушников на сегодня — так называемые «капельки». В нашумевшей книге «451 градус по Фаренгейту» он писал: «В ушах у нее плотно вставлены миниатюрные «Ракушки», крошечные, с наперсток, радиоприемники-втулки, и электронный океан звуков — музыка и голоса, музыка и голоса — волнами омывает берега ее бодрствующего мозга». Роман написан в 1950-м, сами понимаете какие в то время были наушники!

Три мушкетера.

ДюмаАлександр Дюма

Когда Александр Дюма писал «Трёх мушкетёров» в формате сериала в одной из газет, в контракте с издателем была оговорена построчная оплата рукописи. Для увеличения гонорара Дюма придумал слугу Атоса по имени Гримо, который говорил и отвечал на все вопросы исключительно односложно, в большинстве случаев «да» или «нет». Продолжение книги под названием «Двадцать лет спустя» оплачивалось уже пословно, и Гримо стал чуть более разговорчивым.
Первоначально в рукописи стояло имя д’Артаньяна — Натаниэль. Оно не понравилось издателям и было вычеркнуто.

Гарри Поттер.

ПоттерДжоан Роулинг

Всемирно известная серия книг о Гарри Поттере впервые вышла в печать в 1995 году, хотя написана была в 1992. Джоан Роулинг, написав первую часть серии, очень долго не могла пристроить свое произведение в издательство. Все издательства отказывались печатать данную книгу, не веря в то, что она может быть успешной.
Ещё один интересный факт, связанный с печатью данного произведения, состоит в том, что его реклама не проводилась. У издательства не было причин считать, что книга станет популярна, поэтому и смысла вкладываться в нее не было, а у самой Роулинг не было денег на рекламу. То, что вскоре книга стала бестселлером, оказалось полной неожиданностью для автора и издательства.
Когда выходила первая книга о Гарри Поттере, издатель настоял на том, чтобы записать имя Джоан Роулинг на обложке только инициалами — такой трюк должен был не отпугнуть от покупки мальчиков, в большей массе не любящих книги женских авторов. А так как писательница с рождения не имела среднего имени, она выбрала для инициалов имя своей бабушки Кэтлин, и с тех пор она известна на западе как J. K. Rowling.

Война и мир.

ТолстойЛев Николаевич Толстой

Существовали разные варианты названия романа: «1805 год» (под этим названием публиковался отрывок из романа), «Всё хорошо, что хорошо кончается» и «Три поры».
В первой публикации роман делился на шесть томов. Но при включении романа в собрание сочинений 1873 года, Толстой разделил его на четыре тома, французские фразы заменил переводами, а историко-философские отступления удалил за пределы текста. Но, в итоге, передумал, сохранив только деление на четыре тома.
Сам Толстой скептически относился к этому роману. В январе 1871 года он отправил Фету письмо: «Как я счастлив… что писать дребедени многословной вроде «Войны» я больше никогда не стану».
Толстой около 15-16 раз (хотя опять-таки в других источниках утверждается, что всего лишь 6 или 7 раз) переписывал начало романа.

Война миров. Рассказы.

УэллсГерберт Уэллс

30 октября 1938 года в штате Нью-Джерси транслировалась радиопостановка по роману Герберта Уэллса «Война миров» в виде пародии на радиорепортаж с места событий. Из шести миллионов человек, слушавших трансляцию, один миллион поверил в реальность происходящего. Возникла массовая паника, десятки тысяч людей бросали свои дома (особенно после призыва якобы президента Рузвельта сохранять спокойствие), дороги были забиты беженцами. Телефонные линии были парализованы: тысячи людей сообщали о якобы увиденных кораблях марсиан. Впоследствии властям потребовалось шесть недель на то, чтобы убедить население в том, что нападения не происходило.

Робинзон Крузо.

ДефоДаниель Дефо

Роман о приключениях Робинзона Крузо имеет продолжение, в котором герой терпит кораблекрушение у берегов Юго-Восточной Азии и вынужден добираться в Европу через всю Россию. В частности, он в течение 8 месяцев пережидает зиму в Тобольске.

По ком звонит колокол.

ХемингуэйЭрнест Хемингуэй

Название романа восходит к проповеди английского поэта и священника XVII века Джона Донна, отрывок из которой стал эпиграфом к роману.
Прототипом героя романа является легендарный советский разведчик Хаджи-Умар Мамсуров, известный как «Полковник Ксанти». Во время Гражданской войны в Испании Хаджиумар и Хемингуэй два вечера беседовали в отеле «Флорида». Хемингуэй был восхищен своим собеседником. Его рассказы произвели на него огромное впечатление. И задумав роман «По ком звонит колокол», Хемингуэй решил сделать храброго полковника Ксанти прообразом главного героя. Хэмингуэй так и не узнал, что македонец Ксанти на самом деле был майором советской разведки.
Хемингуэй рассказывал, что, описывая Марию в романе, представлял себе Ингрид Бергман, которая спустя три года сыграла её в одноимённом фильме.

Страсна середа перед Великоднем

Страсний тиждень – останній тиждень перед Великоднем. У православній Церкві це найважливіший тиждень усього року, присвячений останнім дням земного життя Христа, Його стражданням, розп’яттю, хресної смерті, похованню.

В цsredaьому році Страсний тиждень Великого Посту починається 14 квітня.

У перші три дні Страсної седмиці Церква готує віруючих до гідного споглядання і сердечному співучасті в Хресних страждання Спасителя.

Велика середа – день віддання на страждання Ісуса Христа. У Велику середу порівнюються два життєвих шляхи: блудниці, що розкаялася, Марії Магдалини і зрадника Іуди, що обрав духовну загибель. За переказами, цього дня Ісус відпочивав у домі Симона прокаженого, тут до нього прийшла усіма зневажена жінка – блудниця, щоб вилити свою душу і покаятися. Вона обмила ноги Ісуса сльозами і помазала його голову благовонної миррою, тим самим приготувавши його до поховання. Цього ж дня юдейські первосвященики зібралися на раду і вирішили взяти хитрістю і вбити Христа, а Юда вирішується зрадити за 30 срібників свого Вчителя. Церква порівнює два поцілунку: грішниці Марії, що покаялася,  і зрадника Іуди.

На Русі в Світлу середу збирали сніг, талу воду, солили торішньою «четвергової сіллю » і обливали цим розчином худобину. Вважалося, що це обереже домашню живність від усіх хвороб і напастей.

post1Великий понеділок (14 квітня ) та Велика середа ( 16 квітня) – вкрай суворі дні посту.

Православним, що суворо тримали піст, в ці дні дозволяється хліб, свіжі, квашені та сушені овочі, фрукти, а також гриби. Можна їсти сиру рослинну їжу без додавання олії і пити тільки холодні напої. Не можна їсти їжу, яка піддавалася термічній обробці. При цьому у Великий понеділок і у Велику середу приймати їжу за церковним статутом дозволено тільки один раз на день – увечері.