Біобібліографічний покажчик “Тарас Шевченко і Придніпров’я”

SWScan00556

       Центральна міська бібліотека ім.М.Островського отримала в подарунок від Дніпропетровської обласної універсальної  наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія біобібліографічний покажчик “Тарас Шевченко і Придніпров’я” з нагоди 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря.

Тарас Шевченко і Придніпров’я (до 200-річчя від дня народження) [Текст]: біобібліограф. покажчик/ Упоряд. І.Голуб. – Дніпопетровськ: ДОУНБ, 2013. – 136с. – (Сер.: “Літературна Дніпропетровщина”).

    Даний біобібліографічний покажчик продовжує серію «Літературна Дніпропетровщина» і представ­ляє джерела про зв’язок Тараса Шевченка з нашим краєм. У виданні відображені книги, публікації в нау­кових і ювілейних збірниках, періодиці, структуровані за розділами.

    Покажчик не вичерпує теми, над пошуком джерел можна працювати в архівах, музеях тощо, відшукую­чи публікації досліджень Д. Яворницького, Л. Біднової та інших. Проте він дає достатньо повне уявлення про перебування Т. Шевченка на Придніпров’ї, ви­дання тут його творів, відзначення шевченківських роковин, увічнення пам’яті Кобзаря.

    Бібліографія доповнена статтею відомого дніпро­петровського письменника-краєзнавця Миколи Ча­бана, який багато популяризував біографію та твор­чість поета.

    Покажчик розрахований на вчителів і викладачів літератури, бібліотекарів, журналістів, школярів і студентів, а також на всіх, хто цікавиться перебуван­ням поета на Катеринославщині, вшануванням його пам’яті тощо.

    Запрошуємо до бібліотеки ім.М.Островського ознайомитися з цим чудовим біобібліографічним покажчиком!

Advertisements

30 березня – Теплого Олексія

aleksejХоч з попередніми святами — Обретінням, Явдохами та Сорока Святими — також пов’язували прихід весни, але межею, коли тепло мало остаточно перебороти холод, вважався день святого Олексія — чоловіка Божого, що припадає на 30 березня. Найчастіше в народі цей празник називали Теплим Олексою. Якщо ви й нині запитаєте в літніх людей, коли має наступити справжня весна, вони, не замислюючись, скажуть — на Олекси.

На Олекси кидай сани, бери воза.

Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Хлібороби зранку, зодягнувшись у святкове вбрання, вітали один одного з весною й теплом. Хоч особливих релігійних урочистостей і не відзначалось, більшість селян все ж остерігались працювати, «аби не розгнівити весну».

Виняток був лише для пасічників. Вони керувались давнім прислів’ям: «На Теплого Олексу діставай вулики».

Оскільки бджільництво в Україні віддавна вважалося традиційним промислом, то існувало безліч обрядових дійств. Найбільше їх припадало на день святого Олексія.

В цей день кожен пасічник — хоч би якою була весна — ранньою чи пізньою — вважав за обов’язок неодмінно винести з омшаників вулики. Робилося це з численними молитвами й заклинаннями, які передавалися від діда-прадіда.

hgjhjghjkjk

(Картина художника Михайла Позивайло “Шевченко в гостях у Прокоповича”. Петро Іванович Прокопович всесвітньо відомий бджоляр, його іменем названо Український інститут бджільництва.)

Одна із порад звучить так: «А коли будеш випускати бджіл на святого Олексія, чоловіка Божого, то посеред пасіки викопай дернину малу і обнеси пасіку тією дерниною тричі. За третім же разом торкнися тією дерниною до кожного вулика і мов так: «Як тая земля не може рушити з цього місця і мислі тієї не має, так би від моєї пасіки нікуди різно не мислили іти рій і порій від мене, господаря свого, через Боже повеління і за молитвами святого Зосима». Дернину годилося покласти на старе місце і приколоти шворнем, до якого припинають коней, а на вічко покласти щучу голову і ще раз помолитися: «Як тая риба в морі гуляє-буяє, родюча, плодюча і весела, так би мої бджоли гуляли і буяли веселі, плідні й родючі; як щуки-риби всяка риба боїться і лякається, так би і від моїх бджіл чужі бджоли лякалися і міцно втікали молитвами святого Зосима».

Спогад про святого Зосима не випадковий. Віддавна він, як і Саватій, були покровителями бджільництва, про що мова йтиме окремо. Перед тим як виставити вулики, на пасіці вивішували образи опікунів, а під ними клали дишля, приказуючи: «Як уже цьому дереві на пні не стояти, гілля не пускати, листом не зеленіти, з вітром не шуміти, так і моїй пасіці, моїм роям до трьох днів з віка не летіти, чужих пасік не шукати, мене, хазяїна, держатись. Я вас, мої рої, буду в бджільним домі збирати. Приносьте, бджоли, віск Господу Богу на свічку, а мед людям на пищу».

Перед тим як бджоли починали обліт, пасічники, постукуючи у вулик, напучували комах молитвою: «Ну те ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть і не лінуйтеся, приносьте густі меди і різні воски, і часті рої Господу Богу на офіру (пожертву), а мені, господареві, на пожиток!»

gfyhghj

(Картина “Гість із Запоріжжя”. Художник Ф.С. Красицький)

Крім пасічників, свято Олекси відзначали й рибалки. Рано-вранці вони йшли до річки і спостерігали, бо ж «на Теплого Олекси щука-риба лід хвостом розбиває». За повір’ям, хижаки у цей час вельми кволі, їх можна впіймати голіруч. Але хто це зробить, «тому весь рік не бачити улову», бо «хто не почитає святого Олексія — чоловіка Божого, тому риба на руку не піде».

Пошановували Теплого Олексу й мисливці. Вони вважали, що в цей день вилазять зі свого лігва ведмеді й ідуть шукати поживи, а лисиці переселяються зі старих нір у нові. Протягом трьох днів вони начебто сліпі й глухі — «ходять, як у мариві: їм, бач, кури сняться». Тому мисливці й сподівалися на легку здобич.

Як вже зазначалося, кожне березневе свято пов’язане з тим чи іншим видом птахів. Одне з прислів’їв рече: «На святого Олексія крук купається». За повір’ям, ця птаха, скупавши своїх діточок, відпускає їх у самостійне життя, благословляючи, щоб вони чесно жили, щоб «Крук крукові очі не довбав».

Опріч того, на Олексія намагалися затримати журавлів. Щоб птахи оселялися в селі, дітвора, помітивши журавлиний ключ, кидала долі червоного пояса, приспівуючи:

Колесом, колесом,

Над червоним поясом!

Або:

Журавлі, журавлі, колесом, колесом,

Ваші діти за лісом, за лісом!

Вірили, що птахи, зробивши кілька кругів, далі не полетять. В інших місцевостях дітлашня, вибігаючи поперед ключа, юрмилася і покрикувала:

— Журавлі, журавлі, я вам дорогу перейду!

На Київщині дівчата, зав’язавши вузлики на хустках, кидали їх попереду птахів або ж піднімали вгору, вигукуючи:

— Журавлі, журавлі, ми вам дорогу перев’язали!

На Поділлі дівчина, котра вперше побачила птаху, гукала: «Веселик, веселик!» — щоб цілий рік бути веселою. А коли вона скаже: «Журавель!»,— то журитиметься аж до наступної весни.

Ці та інші обряди підтверджують глибоку повагу народу до благородних птахів і шляхетне загалом ставлення до природи. Як бачимо, нам є чому повчитися у своїх пращурів.

За книгою Василя Скуратівського „Дідух”

Святковий літературний вечір поета Юрія Третяка

В центральній міській бібліотеці ім.М.Островського 27 березня 2014 року був проведений літературний вечір «Я душу Вам ранимую открою, поплачьте и порадуйтесь со мною …». Він був присвячений 60-річчю відомого марганецького поета Юрія Тимофійовича Третяка.

Поет Юрій Тимофійович Третяк

Гості у залі

      В читальному залі бібліотеки зібралися прихильники творчості ювіляра, його рідні, близькі та друзі. Всі вони прийшли насолодитися поезією Юрія Третяка та привітати його зі святом.

Поет-ювіляр Юрій Третяк з поетом Володимиром Пугачем

Від імені народного депутата України Олега Царьова поета-ювіляра Ю.Т.Третяка привітав помічник-консультант НДУ О.Царьова, відомий і улюблений усіма марганчанами поет, прозаїк Володимир Харлантійович Пугач.

Власні вірші в цей ювілейний день на знак пошани і вітання ювіляра, Юрію Третяку присвятили члени міського літературного об’єднання «Віра»: Лариса Гончарова, Любов Лопатюк, Микола Перлє, Равіль Байбурін, Тамара Боброва, Олександр Багаутдінов. Вони декламували вірші, вручали квіти та подарунки.

Прихильники поезії Р.П.Єрьоменко, Т.І.Єгорова, Є.І.Бородкіна, І.К.Зайцева, І.О.Барнаш висловили слова захоплення й визнання ювіляра, зачитали улюблені вірші поета й подарували йому на пам’ять про цей вечір книги, пиріг, квіти, картини.

Прихильниця таланту Юрія Третяка, майстриня Ірина Зайцева вітає ювіляра.

Кожний з присутніх на заході зміг сказати улюбленому поетові-земляку свої добрі теплі слова. Одним з найкрасивіших подарунків для Юрія Тимофійовича став виступ викладача музичної школи Олени Валеріївни Бучинської. Вона виконала твір Бетховена «Місячна соната», привітала від імені директора музичної школи й усього колективу Ю.Т.Третяка з ювілейним днем народження.

Викладач музичної школи Олена Бучинська.

На літературний вечір завітала й Євтерпа – муза поезії та музики.

Муза Евтерпа у виконанні бібліотекаря абонементу ЦМБ ім.М.Островського Олени Рак.

Пам’ятним виступом для усіх стало зачитування віршів поета-ювіляра «Рудокопы», «В осень без тебя», «Твоя весна» студентами Марганецького гірничого коледжу Максимом Павленко і Данилом Молдавським, юною поетесою нашого міста, ученицею СШ №11 Анастасією Аксьоновою.

  

Студенти Марганецького гірничого коледжу: Данило Молдавський та Максим Павленко

     На літературному вечорі сам винуватець урочистостей зміг виконати і свої нові музичні твори, де був автором і слів, і музики. Музичний талант Юрія Тимофійовича не залишив в залі жодного байдужого.

     Захід супроводжувався презентацією фото з особистого архіву поета Юрія Третяка. Вона була показана на екрані за допомогою проектора та ноутбуку бібліографом ЦБС О.В.Забенько.

Літературний вечір підготувала і провела директор Марганецької міської ЦБС Пономарьова Л.В.

Тренінг для спеціалістів ЦБС від Оксани Шевченко

27 березня 2014 року до спеціалістів Марганецької міської централізованої бібліотечної системи завітала заступник директора Дніпропетровської обласної універсальної бібліотеки ім.Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія з внутрішньо-бібліотечної роботи Оксана Валеріївна Шевченко.

IMG_1454

Зі спеціалістами ЦБС нею був проведений тренінг по програмі «Бібліоміст» на теми: «Інновації в бібліотечній справі», «Основи лідерства та командоутворення»,  «Фандрейзінгова діяльність в бібліотеці».

   IMG_1453

       Фахівці чотирьох бібліотек міської ЦБС вдячні Оксані Валеріївні за добре викладений матеріал, сучасний, доступний, ілюстрований прикладами з практичної роботи, за її ораторське мистецтво та вміння викликати інтерес у різновікової професіональної аудиторії.

IMG_1448

     Перед бібліотекарями були поставлені цілі і задачі подальшого розвитку бібліотечної справи в місті, втілення нових інформаційних технологій в марганецький соціум.

IMG_1444

Директор Марганецької міської ЦБС Л.В.Пономарьова оголосила про нагородження колективу Марганецької міської ЦБС Почесною грамотою від ДОУНБ ім.Первоучителів слов’янських Кирила та Мефодія за підвищення рівня бібліографічно-інформаційного обслуговування мешканців міста, використання нових методів і форм діяльності, позиціонування бібліотек ЦБС на сучасному ринку інформаційних послуг, створення віртуальної газети “Марганець бібліотечний” та реалізацію проекту “Доступний Інтернет для тебе”.

грамота 001

Оксана Валеріївна привітала спеціалістів Марганецької міської ЦБС з отриманням цієї відзнаки їх високопрофесійної діяльності.

“Гимн Марганцу” Юрия Третяка

Третяк Ю.Т.Юрий Третяк известный в Марганце поет, композитор и певец.

Более 40 лет занимается поетическим творчеством. Его стихи любят марганчане и не только.

Скоро Юрий Тимофеевич отметит свой 60-летний юбилей.

1.   От прадедов и дедов род ведём,

Им в память – эти скифские курганы.

Из под земли руду мы достаём,

И в честь неё зовёмся-марганчане.

Припев:

 Стоит наш город на семи ветрах,

На перекрёстке давних троп козацких.

Трудом своим прославим мы в веках

Любимый город Марганец горняцкий.

  (більше…)

Літературний вечір поета Юрія Третяка

Шановні читачі!
Третяк Ю.Т.27 березня о 16-00 в центральній міській бібліотеці ім.М.Островського відбудеться
літературний вечір “Я душу Вам ранимую открою, Поплачьте и порадуйтесь со мною…”
 відомого в місті поета та співака, активного учасника вокальної самодіяльності
Юрія Тимофійовича Третяка,
з нагоди 60-річного ювілея поета.
     Юрій Третяк – відома в місті людина, як талановитий поет, композитор, співак з надзвичайним голосом. Багато років він дарує нам свій музичний та поетичний дар. Юрій Тимофійович співає для нас на міських святах, на урочистостях в Палаці культури гірників, на заходах в міській бібліотеці ім.М.Островського. Його поетичні твори друкуються в усіх міських газетах. Це різнотематичні поезії: з нагоди різноманітних свят, привітальні вірші, любовна та пейзажна лірика, глибокі філософські та громадянські твори. Талант Юрія Третяка визнають всі, хто хоча б один раз стикнувся з його творчістю, всі, хто знають його як завжди веселого, радісного, сповненого невичерпного оптимізму та енергії митця.
Юрій Третяк очікує всіх друзів, знайомих, прихильників його таланту на святковому вечорі!

21 березня – День поезії

К дню поэзии      У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено щорічно відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. 

Всесвітній День поезії покликаний дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджує одвічну традицію живого звучного поетичного слова. Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послужити створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені в 23 столітті до нашої ери. Автор віршів – поетеса-жриця Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana), про яку відомо лише те, що вона була дочкою аккадського царя Саргона, який завоював Ур (територія Ірану). Ен-Хеду-ана писала про місячному бога Нанне і його дочки, богині ранкової зірки Инанне.

У теперішній же час у цей День по всьому світу – в установах культури, освіти, творчих колективах і т.п. – проходять різні поетичні концерти, авторські читання, конференції та семінари, присвячені поетам і їх творчості, презентації нової поетичної літератури.

*    *    *

Володимир Сосюра

Я знаю силу слова —
воно гостріш штика
і швидше навіть кулі,
не тільки літака.

Воно проміння швидше,
в нім — думка й почуття.
Воно іде в народи
для вічного життя.

Коли це слово — зброя,
як день, що не схолов,
коли живуть у ньому
ненависть і любов.

Воно влуча як куля,
ця зброя золота,
коли у нім ненависть
з любові вироста.

Воно над зорі лине,
а в нім живуть як спів
любов до Батьківщини
і лють до ворогів.

О зброє щастя, слово,
я жить з тобою звик!
Ти — квітка у любові,
в ненависті ти — штик.