25 января Татьянин день ( День студента)

s1eGDhaEGigСтуденческий праздник День судента официально появился в начале 19 века после Указа Николая I, в котором он распорядился праздновать подписание акта об открытии университета. До этого, еще 25 января 1755 года (12 января по старому стилю), императрица Елизавета подписала указ «Об учреждении Московского университета», и день 25 января стал официальным университетским днем, в те времена он назывался Днем основания Московского университета.

Однако, ещё задолго до указа императрицы, на Руси праздновали 25 января Татьянин день. Этот день назван так в честь Святой мученицы Татьяны (Татианы).

Святая мученица Татьяна

Святая мученица Татьяна родилась в знатной римской семье – ее отец трижды избирался консулом. Но он был тайным христианином и воспитал дочь преданной Богу и Церкви. Достигнув совершеннолетия, Татьяна не стала выходить замуж и служила Богу в одном из храмов, в посте и молитве ухаживая за больными и помогая нуждающимся.

В 226 году девушка была схвачена во время очередных гонений христиан. Когда ее привели в храм Аполлона, чтобы заставить принести жертву идолу, святая помолилась – и внезапно произошло землетрясение, идола разнесло на куски, а часть храма обрушилась и придавила жрецов и многих язычников. Бес, обитавший в идоле, с воплем бежал от того места, при этом все видели пронесшуюся по воздуху тень. Тогда стали бить святую деву, выкололи ей глаза, но она терпела всё мужественно, молясь за своих мучителей, чтобы Господь открыл им духовные очи. И Господь внял молитве Своей рабы. Палачам открылось, что четыре Ангела окружили святую и отводили от нее удары, и им слышан был Глас с небес, обращенный к святой мученице. Все они, восемь человек, уверовали во Христа и пали к ногам святой Татианы, прося отпустить им их грех против нее. За исповедание себя христианами они были подвергнуты пыткам и казнены, приняв Крещение кровью. На другой день святую Татиану вновь предали мучениям: ее обнажили, били, стали резать бритвами ее тело, и тогда из ран вместо крови истекло молоко и в воздухе разлилось благоухание. Мучители изнемогли и заявили, что кто-то невидимый бьет их самих железными палками, девять из них тут же умерли.

Святую бросили в темницу, где она молилась всю ночь и с Ангелами воспевала хвалы Господу. Настало новое утро, и святую Татиану вновь привели на суд. Пораженные мучители увидели, что после стольких страшных мучений она явилась совершенно здоровой и еще более сияющей и прекрасной, чем прежде. Ее стали уговаривать принести жертву богине Диане. Святая сделала вид, что согласна, и ее привели к капищу.

Святая Татиана перекрестилась и стала молиться. – и вдруг раздался оглушительный удар грома, и молния испепелила идола, жертвы и жрецов. Мученицу снова жестоко истязали, а на ночь опять бросили в темницу, и снова к ней явились Ангелы Божии и исцелили ее раны.

Потом девушку вывели на арену цирка, выпустили на нее страшного льва, но зверь только ласкался к святой и лизал ей ноги. А когда его попытались увести обратно в клетку – внезапно бросился на одного из мучителей и растерзал его. Татиану бросили в огонь, но и огонь не повредил мученице. Язычники, думая, что она чародейка, остригли ей волосы, чтобы лишить ее волшебной силы, и заперли в храме Зевса. Но силы Божией нельзя отнять. На третий день пришли жрецы в окружении толпы, готовясь принести жертвы. Отворив храм, они увидели поверженного в прах идола и святую мученицу Татиану, радостно призывающую Имя Господа Иисуса Христа. Все пытки были истощены. В конце концов судья распорядился отсечь голову Татьяне и ее отцу, и она была занесена христианами в святцы как погибшая за веру. Как свидетельствует история, среди московских престольных праздников Татьянин день был особенным.

История праздника День студента

Исторически так сложилось, что как раз в тот самый Татьянин день, в далеком 1755 году 25 января, императрица Елизавета Петровна подписала указ «Об учреждении Московского университета» и 12 (25) января стало официальным университетским днем (в те времена он именовался «днем основания Московского университета»). Именно с тех пор святая Татиана считается покровительницей всех студентов..

Московские студенты чтили память мученицы Татианы торжественными молебнами и выступлениями своих хоров в церквях. И университетская церковь была освящена в честь Татьяны. В этом храме долгие годы молились многие поколения студентов и университетских профессоров.

 

В России еще в прошлого века Татьянин день (День студента) стал веселым и шумным праздником студенческой братии. В первое время, день студентов отмечался только в Москве, и отмечался он очень пышно. По воспоминаниям очевидцев, ежегодное празднование Татьяниного дня было для Москвы настоящим событием. Оно состояло из двух частей: непродолжительной официальной церемонии в здании университета и шумного народного гуляния, участие в котором принимала почти вся столица. В этот день толпы студентов до поздней ночи ходили по Москве с песнями, ездили, обнявшись, втроем и вчетвером, на одном извозчике и горланили песни. Хозяин “Эрмитажа”, француз Оливье, отдавал студентам в этот день свой ресторан для гулянки… Пели, говорили, кричали… Профессоров поднимали на столы… Ораторы сменялись один за другим.

День студента бурно и весело отмечается всеми студентами по всей Росси. В этот день квартальные (полиция) даже чрезвычайно трезвых студентов не трогали. А ежели и приближались, то козыряли и осведомлялись: «Не нуждается ли господин студент в помощи?».

Так праздновался Татьянин день студентами России дореволюционной. После Октябрьского переворота об этом празднике вспоминали нечасто. Но в 1995 году снова открылся храм святой Татьяны при Московском университете. А в актовом зале старого здания в этот день были вручены премии, учрежденные в часть основателей первого российского университета – графа И.И. Шувалова и ученого М.В. Ломоносова. И снова в России появился веселый студенческий праздник – Татьянин день.

Урочисте зібрання, присвячене Дню Соборності та Свободи України

22 січня 2014 року у великому залі засідань виконкому відбулося урочисте зібрання, присвячене Дню Соборності та Свободи України. На якому виступили міський голова Олег Григорович Бідняк, помічник народного депутата України Царьова О.А. – Ткачук Віктор Анатолійович та депутат міської Ради від Партії регіонів Олена Анатоліївна Жадько.

IMG_0617Ведуча заходу бібліотекар центральної міської бібліотеки ім.М.Островського Олена Рак наголосила, що цей день є особливим, оскільки він зміг об’єднати в собі дві різні за змістом, але єдині по духу історичні події, які багато в чому визначили подальшу долю України.

Свято соборності ми визначаємо щороку в день проголошення акту возз’єднання Української Національної Республіки й Західно – Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році в Києві на Софіївському майдані, де було проголошено акт Злуки в єдину велику Україну.

Починаючи з 1999 року, цей день ми офіційно відзначали, як День Соборності України.

Завдяки Указу Президента України Віктора Федоровича Януковича від 30 грудня 2011 року №1209, якім було встановлено День Соборності та Свободи України. День 22 січня отримав свою історичну місію – свято єдності за свободу України.

IMG_0632Після урочистого зібрання керівництво міста, представники від Партії регіонів та всі бажаючи уклали квіти до пам’ятника Тараса Григоровича Шевченка.

День Соборності і Свободи України

17 січня 2014 року в Марганецькій центральній міській бібліотеці ім.М.Островського в Центрі слов’янської писемності та культури організований до Дня соборності та Свободи України відкритий перегляд літератури «Духовна єдність – запорука Соборної України» . На ньому представлені книги та періодичні видання по цій темі.

  IMG_0603День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

 

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.

 

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжній живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву – «День Соборності та Свободи України».

 

 

 

МОЯ ЛЮБОВ – МІЙ ДОБРИЙ АНГЕЛ

   З нагоди 200-річчя з дня народження Т.Шевченка 2014 рік оголошений Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем Роком Тараса Григоровича Шевченка в Україні. 

З метою популяризації спадщини Великого Кобзаря в центральній міській бібліотеці ім.М.Островського 16 січня відбувся літературний вечір «Моя любов – мій добрий ангел».

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу і є саме Тарас Шевченко. Його безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генію.

ведучіПро це ведучі заходу бібліотекарі Жданова В.В. та Фіалковська В.В. розповіли присутнім старшокласникам СШ №12 та вчителям Бабічу В.М., Колпак Т.П. та Поповій Д.С. На захід завітали також заступник міського голови, член Партії регіонів Дуплій Л.М., зав.відділом забезпечення діяльності виконкому міської ради Крапивна О.М., завідувач відділу бухгалтерського обліку виконкому міської ради Крамаренко А.О., спеціаліст міської Партії регіонів Косова А.Ф.

дуплій л.м.Леся Михайлівна Дуплій виступила перед учнями СШ №12 щодо вшанування пам’яті Тараса Шевченка в Україні та значення його творчості в історії нашої держави.

Більшість біографів-шевченкознавців основну увагу приділяють творчості поета, акцентуючи на роках кріпацтва, заслання. І мало написано про його душевні почуття, зокрема, про його кохання. Адже він, крім усього, що стосується його геніальності, був ще й просто людиною, якій притаманне все людське. Часто ми забуваємо, що для поета любов є наймогутнішим і найсвітлішим стимулом до життя.

Ведучі наголосили, що, будучи емоційною та чутливою натурою, Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. Однак лиха недоля переслідувала його все життя, не даючи йому щастя в шлюбі, у любові з дружиною, про яку мріяв, особливо в останні роки життя.

Музами, які надихали поета, давали йому втіху і навіювали смуток, які любили його, яких любив він, були Оксана Коваленко, молода полячка Ядвіга Гусиковська, натурщиця Амелія Клодберг, дочка кирилівського священика Феодосія, наймичка Ликерія Полусмак, Ганна Закревська, княжна Варвара Рєпніна, Марія Максимович.

залНа літературному вечорі присутні переглянули на екрані за допомогою проектору та ноутбуку уривки з документально-художніх фільмів про життя Шевченка, які підготувала і показала бібліограф ЦБС Забенько О.В.

Учні дізналися про його почуття, сердечні страждання, переживання, радості та печалі, про його заповітну мрію створити сім’ю. Про це він багато писав у своїх поетичних творах, деякі з них гості почули на заході.

виставкаПісля заходу учні мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою «Моя Україна – земля Кобзаря» про життя, творчість та значення Великого Кобзаря в історії української держави.

МОЯ УКРАЇНА – ЗЕМЛЯ КОБЗАРЯ

   З метою гідного відзначення у 2014 році 200-річного ювілею видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка, підтримки заходів із вивчення і популяризації спадщини Великого Кобзаря в Україні та за її межами УКАЗОМ від 11.04.2012 року  за № 257  ПРЕЗИДЕНТ України Віктор Янукович постановив оголосити в Україні 2014 рік – Роком Тараса Шевченка.

Медяник у выставки    Слід також пам’ятати ще про одну важливу дату  кожного українця – 22 травня 2014 року – 150-річчя перепоховання Тараса Григоровича Шевченка.

    З 13 по 19 січня місяця проходить Тиждень вшанування Великого Кобзаря.

Медяник читает    Щодо відзначення Року Тараса Шевченка України в центральній міській ім.М.Островського заплановано ряд заходів. Цей тиждень був відкритий презентацією книжкової виставки під назвою «Моя Україна – земля Кобзаря». На цю презентацію до бібліотеки завітали представники місцевої влади. Зокрема, Олена Володимирівна Медяник, заступник міського голови м.Марганця, дуже зацікавилася представленими на виставці документами та висловила бібліотекарям подяку за підготовку цікавої і змістовної виставки.

     Виставка має такі розділи:

выставкаУкраїна на шляху перетворень;

Творці історії України;

Права людини – основа європейських цінностей;

Українська – мова єднання;

Петриківка – культурна спадщина ЮНЕСКО;

Шевченко Т.Г. – духовна вершина України;

Велич Тарасового слова;

Сердечні пристрасті Кобзаря;

Мистецька спадщина Шевченка–художника;

Нетлінні скарби Шевченківського Всесвіту.

      Книги з фонду бібліотеки ім.М.Островського розкривають Тараса Шевченка, як багатогранну непересічну особистість, а також значення його творчості для нашої країни.

      Для виставки відібрані найкращі, найновіші, найцінніші видання з  даної теми. Окрім книг, представлені періодичні видання та електронні носії інформації.

      Творчість Тараса Шевченка справила вплив на багато сторін розвитку української держави. Зокрема, в нашій країні заснована Національна премія України імені Тараса Шевченка – найвища відзнака за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні. Освячена іменем Великого Кобзаря, ця творча нагорода має високий авторитет в Україні і в усьому світі. Енциклопедичний довідник «Шевченківські лауреати 1962-2012» пропонує читачам ознайомитися із лауреатами цієї премії. Лауреатами національної премії ім. Тараса Шевченка 2013 року стали письменник Леонід Горлач, режисер-постановник Дмитро Богомазов і художник Петро Печорний.

      Про невідомі раніше факти з біографії Тараса Григоровича, його спогади, спогади його друзів можна прочитати у книзі «Т.Шевченко. Невідомі сторінки життя». Книга насичена малюнками поета та уривками із віршів.

       Шевченків «Кобзар»… Це Біблія українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою. Народ, який має такого поета, як Шевченко, і таку вічну   книгу, як «Кобзар»,- безсмертний.

     Про подорож Тараса Шевченка Придніпров’єм цікаво розказується у книзі «Шевченкіана Придніпров’я. До уваги читачів є офіційна карта Катеринославської губернії, на якій зроблені позначки шляху, яким їхав Т.Г.Шевченко, та місця, де зупинявся і малював краєвиди під час подорожі 1845 року. Читаючи книгу – ми йдемо Тарасовими стежками! Ця книга користується неабияким попитом в нашій бібліотеці. Місцеві поети, (зокрема А.О.Антоненко), художники, вчителі історії використовують достовірні факти з цієї книги про перебування Шевченка на Придніпров’ї у своїй роботі.

          Більшість біографів  – шевченкознавців основну увагу приділяють творчості поета. Ми забуваємо, що для поета любов була могутнім і світлим стимулом до життя та творчості.

Будучи емоційною і чутливою натурою, Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. Однак лиха недоля переслідувала його все життя, не даючи йому щастя в шлюбі з дружиною, про яку мріяв, особливо в останні роки життя.

     У науково-популярній книзі «Тарасові музи» розповідається про жіноцтво, яке оточувало Тараса Шевченка, його сердечні почуття, його музи, що надихали великого поета, художника на створення геніальних поезій і невмирущих полотен, про музу всього його життя, якою була для нього Україна.

     Як відомо, Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. За своє недовге життя він створив багато геніальних творів образотворчого мистецтва. На виставці в ЦМБ ім.М.Островського представлені документи, що сприяють розкриттю Тараса Шевченка як майстерного художника.

     Звичайно, на виставці читачі зможуть знайти збірки його поетичних творів. А посилання, подані до кожної рубрики на виставці, зорієнтують читача у подальшому його пошуку додаткової інформації щодо життя та творчості Великого Кобзаря.

    Збулися пророчі слова Тарасового «Заповіту»:

 …. І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом!…

     І, дійсно, все йде, все минає… Та залишається пам’ять, добра слава про Великого Кобзаря, який весь свій талант присвятив служінню народові.

    Запрошуємо жителів та гостей міста до бібліотеки ім.М.Островського ознайомитися з виставкою «Моя Україна – земля Кобзаря», а також на літературну годину «Моя любов – мій добрий ангел» про любов в житті Тараса Шевченка, який відбудеться в читальному залі ЦМБ ім.М.Островського 16 січня у четвер о 10 ранку.

Зі Старим Новим Роком!!!

ps cnfhbv yjdbv hjrjv

Старий Новий рік – це Новий рік за юліанським календарем («за старим стилем»). У XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня («новим стилем»). Після переходу на новий стиль старий Новий рік продовжує за традицією неофіційно відзначатися в деяких країнах.

Традиція відзначати старий Новий рік виникла після 1918 року, коли  було введено нове літочислення.

Старий Новий рік – це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке виникло в результаті зміни літочислення. Через ці розбіжності календарів ми відзначаємо два «Нові роки» – за старим і новим стилем. Таким чином, в ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі «досвяткувати» найулюбленіше свято.

Цікаво, що різниця між юліанським і григоріанським календарями збільшується кожне сторіччя, коли число сотень у році від Різдва Христова не є кратним чотирьом, на один день. Тому з 1 березня 2100 року ця різниця становитиме 14 днів. А з 2101 року Різдво і Старий Новий рік будуть відзначатися на день пізніше.

Сьогодні з року в рік популярність Старого Нового року зростає. Все більше людей ставляться до нього, як до самостійного свята, яке продовжує чарівність Нового року або ж дозволяє відчути це зачарування вперше

Колектив центральної міської бібліотеки ім.М.Островського вітає всіх зі старим Новим роком та з усіма новорічними святами!

Джерело: http://inmukachevo.com.ua/

Подарунок від НДУ Олега Царьова

Копия IMG_0155       В ці різдвяні дні центральна міська бібліотека ім.М.Островського і її читачі отримали подарунок – книги від народного депутата України від Партії регіонів Олега Анатолійовича Царьова. Літературу від його імені вручили  керівник громадської приймальні Олега Царьова, депутат міськради від Партії регіонів В.А.Ткачук та помічник-консультант Олега Царьова В.Х.Пугач. У фонд бібліотеки поступила суспільно-політична, природничо-наукова та художня книга. Гості привітали колектив бібліотеки з усіма новорічними святами. Подаровані книги будуть запропоновані для читання користувачам бібліотеки ім.М.Островського.

Копия IMG_0159

 Дякуємо народному депутату України О.А.Царьову за увагу та повагу до марганчан, книги та бібліотечної праці!

Пономарьова Л.В., директор Марганецької міської ЦБС,

колектив ЦМБ ім.М.Островського.